|
  |
| НОВИНИ | НАГОЛОС | АНОНС | ПОШУК | ПРО НАС | КОНТАКТ | Четвер, 23 серпня 2007 року. |
| РУБРИКИ | ||
| Актуальна тема | ||
| Інтерв'ю | ||
| Закон | ||
| Дiловi iнiцiативи | ||
| Hi Tech | ||
| Вибори | ||
Прикарпатськийтуристичний портал
![[Valid RSS]](../banners/valid-rss.png "Validate my RSS feed"){kind=small}
| Інтерв'ю | ||
| У команді... тільки дівчата | |||
| Як це не парадоксально, але в Калуші є жіноча футбольна команда «Нафтохімік», яка бере участь у чемпіонаті України з футболу (вища ліга) і в два останні роки (2005-й і 2006-й) здобувала в ньому бронзові медалі, але в області мало хто про це знає. | |||
| Не здають позиції калуські дівчата і в чемпіонаті України-2007, що стартував 13 травня. Перемігши вдома торішнього чемпіона — харківський «Житлобуд-1» (3:2), вони стали потенційним лідером чемпіонату. Та, на жаль, і цей момент чомусь поза увагою наших ЗМІ. І не тільки їх. Зустрівшись із головним тренером команди Ігорем Юрченком і спортивним директором клубу «Нафтохімік» Валерієм Сушком, журналісти, крім запитань, що стосується планів команди на цей рік, організації навчально-тренувального процесу тощо, поцікавилися, як відбивається на спортсменках небажання їх потенційних інформаційних партнерів висвітлювати здобутки команди. Ігор ЮРЧЕНКО. Мене особисто це не дуже дивує... Коли нинішній президент ФК «Нафтохімік» Сергій Чмихалов займався чоловічим футболом, і досить серйозно, помічати його потуги в цьому ваш брат не дуже старався... Що тоді говорити про жіночий футбол? Для нашої області це ніби нормальні речі. А нам неприємно. Адже момент суто психологічний: нині дівчата настроєні боротися за золоті медалі і відчувають, що спроможні перемогти. Можна кілька слів сказати про них? Треба! Команда ж боєздатна. Вона може реально боротися за золоті медалі. Хоч... футбол — штука малологічна. Все може статися... Валерій СУШКО. Є ще в нас охочі покритикувати керівництво клубу за те, що замість того, аби розвивати класичний чоловічий футбол, вони зайнялися жіночим. А я вважаю, що в Калуші жіночий футбол зайняв своє гідне місце, прижився. Він має свого вболівальника. Ви бачили, скільки людей прийшло на стадіон «Хімік», коли наші дівчата грали з торішнім чемпіоном України харківським «Житлобудом-1»? А яку підтримку організували? Я нічого проти чоловічого футболу не маю. Але нині друга його ліга — це не те, що було п’ять — десять років тому. Це якраз, справді, той футбол, як зневажливо висловився один з місцевих журналістів про жіночий футбол — «сурогат». Адже нині в другій лізі в основному грають хлопці 17-19 років від роду, а отже, ті, котрі проходять, якщо так можна висловитися, обкатку. Так, є в друголіговому футболі команди, які показують непоганий футбол, але я би не сказав, що вони вище жіночих. — Якщо б Ви охарактеризували свою команду... Ігор ЮРЧЕНКО. У нас команда молода, а в молодої команди завжди є прогрес, зростання — це однозначно. У минулі роки ми ставали амбітними суперниками для команд-лідерів. Позаминулого чемпіонату, включившись у перегони за медалі, ми перервали їх гегемонію. На кожний чемпіонат, на кожну окрему гру тренери вибудовують свою схему. Її вісь така: у воротах Катерина Самсон (воротар молодіжної збірної), дуже кваліфікована з точки зору воротарських можливостей. На задній лінії непогано «дивиться» Наталя Ліщина. А середня лінія... Недарма кажуть, що саме вона є обличчям команди. Фахівець, який познайомиться із середньою лінією, скаже про можливості команди... Так ось. Тут у нас — все впорядку: Христина Долговіч, Оксана Знайдьонова (члени збірної Білорусі), Тетяна Шрамок (кандидат у члени збірної Білорусі), Юля Гнидюк 1990 р. н., але вже є кандидатом у збірну України. І нападника маємо яскраво вираженого — Христину Ботюк. У минулому чемпіонаті вона була найкращим бомбардиром (25 голів), і тепер дівчина чимало забиває. Це природний талант, вона має чуття гола. Тож мені дивно, чому Христина не під увагою тренерів збірної? Так що у нас непогані перспективи на майбутні роки. — Наступні два домашні матчі важливі для команди, а у вас, кажуть, є проблеми з воротарем... Ігор ЮРЧЕНКО. Для нас кожен матч важливий... А щодо воротаря, — це правда. Катя Самсон, вона вже і за збірну України виступала, здає сесію у ВНЗ, відтермінування зробити не зможе, отож не зможе і допомогти команді. Наш другий воротар Інна Будештян (член збірної Молдови) дістала травму, їй прооперовано меніск... Розраховуємо на Ольгу Харкаву. — Пане Ігоре, команда настроєна на боротьбу за здобуття медалей високого ратунку... А чи маєте претензії до суддів, які обслуговують матчі? Ігор ЮРЧЕНКО. Я ніколи не обговорюю суддівські моменти: вони займаються своєю справою, я — своєю. Однак скажу, що в чоловічому футболі бувають більш дивні речі, ніж у жіночому (щодо суддівства). Якихось претензій до суддівства у жіночому футболі у мене немає. Але для мене важливо: якщо суддя зробив помилку, то це упереджено? Якщо ні — пробачаю. Адже суддя, як і кожна людина, може помилитися: бачив не під тим кутом або просто прогавив епізод. Не обговорюю я суддівські дії... Якщо команда виграла, значить, все нормально, а зіграла невдало, — звинувачуй, тренер, себе і команду. — То що б Ви, пане Ігоре, сказали людям, які жіночий футбол... не вважають за футбол? Ігор ЮРЧЕНКО. Так можуть говорити недалекі у спорті люди. З обмеженим світоглядом. Від себе як від людини, яка провела у футболі все життя, скажу: чоловічий це футбол, жіночий — яка різниця? Такі ж самі змагання, така ж напруга, безкомпромісність. А азарту, переживань... Я би навіть сказав, що у жінок — їх більше. Радив би скептикам прийти на стадіон і подивитись, як грають наші дівчата. Після цього вони змінять свою думку про жіночий футбол — це однозначно. Валерій СУШКО. Я б хотів додати, що команда калуського «Нафтохіміка» майже в повному складі брала участь у жіночому турнірі за програмою III Всеукраїнських літніх спортивних ігор, захищаючи честь Івано-Франківщини, і зайняла почесне друге місце. Такого здобутку в історії області ще не було. Хіба це не плюс на користь жіночого футболу, який, до речі, після започаткування в Калуші, почав розвиватися і в інших містах області? Групи жіночого футболу почали діяти в багатьох ДЮСШ області. Проводяться змагання на рівні міста, району, школи. Для мене було великою несподіванкою, коли заявки на участь у турнірі, який організував наш ФК на честь Різдвяних свят, подало аж... 24 команди! За цим турніром були інші. І теж з великою кількістю учасників. Ми стараємося найкращих вихованців обласного жіночого футболу залучити до тренувань. Запрошуємо їх на матчі. — І є результат? Валерій СУШКО. Аякже! На нині в команді «Нафтохімік» грає тільки одна вихованка місцевого, себто калуського футболу. Це Христина Пасічник. Та на підході — ряд дівчат, яких тримаємо під своєю увагою. А точніше — чотири-п’ять вихованок Івано-Франківської ДСЮШ № 3, з якими ми вже провели певну роботу, уклали контракт. Ці дівчата входять до складу збірної України (1991—1992 р. н.). Поки що у зв’язку з регламентом змагань такого рангу, як чемпіонат України, не можемо залучити їх на ігри. Але наступного року вони стануть повноправними членами команди. — Пане Валерію, а наставником футболістів-дівчат бути легко? Валерій СУШКО. Що легко — не сказав би... Адже це дівчата. Кожна має свій характер... До них потрібен трохи інший, ніж до хлопців, підхід. Треба витримувати педагогічний такт. — А в яких умовах дівчата живуть, тренуються? Валерій СУШКО. Умови в наших дівчат порівняно з іншими командами-учасницями чемпіонату України — найкращі, які переважно «розквартировані», і команди збираються на стадіоні за дві години до початку матчу. Команда проживає на базі у Вістові, чарівному зеленому куточку, де поблизу річка. Проживають у кімнатах на дві особи, де є телевізор, холодильник. Є тепла вода, душ... Після тренувань немаловажну роль у відновленні сил відіграє сауна. Під керівництвом лікаря складається меню (з розрахунком того, аби поповнювалися калорії, що витрачаються під час тренувань). — Бажаємо вам «золотого» сезону-2007! |
|||
| Інтерв’ю взяли Анатолій Гетьманчук і Петро Шевчук, Галичина | |||
| 09-07-2007 08:44 - ПІАР | |||
| обговорити на форумі | |||
версія для друку 
|
|||
|
| Архів |
09-07-2007 08:44 
